- колонізація
- -ї, ж.1) Захоплення якої-небудь країни чи області й насильницьке перетворення її на колонію (у 1 знач.).2) Заселення вільних територій.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
колонізація
Смотреть что такое "колонізація" в других словарях:
колонізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колонізація — [колон іза/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
колонізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
колонізаційний — а, е. Стос. до колонізації … Український тлумачний словник
колонізаторський — а, е. Стос. до колонізатора. || Стос. до колонізації (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
колонізуватися — у/ється, недок. 1) Піддаватися колонізації. 2) Пас. до колонізувати … Український тлумачний словник
колонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Здійснювати колонізацію … Український тлумачний словник
деколонізація — ї, ж. Здобуття колонією державності; ліквідація колоніалізму … Український тлумачний словник
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
скватер — а, ч. 1) Фермер колоніст, що зайняв вільну, необроблену ділянку землі при колонізації у США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. 2) В Австралії – скотар, що орендує для своїх стад необроблені ділянки землі. 3) Дрібний орендар … Український тлумачний словник
